Полюбовний суд (уривок)

ДІЯ ПЕРША

ЯВА ДРУГА

Дав, раб-пастух, знайшов дитину й передав її на виховання своєму приятелеві — рабові-вугляреві Сіріскові, але речі, знайдені разом з дитиною, залишив собі. Вугляр Сіріск вимагає у Дава ці речі, але Дав відмовляється віддати їх йому.

Сіріск

 
Зрікаєшся своїх ти обов’язків!
 

Дав

 
Без позовів не житиме нещасний цей.
 

Сіріск

 
Не слід тобі чуже добро ховати.
Звернутися до когось треба нам,
Щоб третій той розплутав нашу справу.
 

Дав

 
Погоджуюсь. Судитимемось ми.
 

Сіріск

 
Але стривай; хто нас як слід розсудить?
 

Дав

 
Хто буде він — однаково мені.
Я правий в цім. Хіба перед тобою,
Кажу тобі, я поступався чимсь?
 

Сіріск (указуючи на Смікріна)

 
Хай за суддю оця людина буде!
 

Дав

 
На добрий час!
 

Сіріск

 
Голубчику, тебе
Благаємо: нам приділи хоч трохи
Часу, задля богів…
 

Смікрін

 
Навіщо це?
 

Сіріск

 
Про справу ми одну засперечались…
 

Смікрін

 
Яке мені до цього діло?
 

Сіріск

 
Ми
Шукаємо собі суддю такого
У справі цій, щоб справедливий був.
Коли тобі ніщо не заважає,
То розсуди вже нас!
 

Смікрін

 
Щоб ви отут
Загинули! Закуталися в шкури
І з позвами своїми йдуть сюди!