И притворился зеленым пнем, а я опустил Ваську на землю и тихонько пошел по тропинке. – Избушка, – позвал ласково, – это я, Веник, твой хозяин. Не бойся, иди сюда. Послышался треск. Видимо, избушка
Kitabın bu versiyasında siz asanlıqla elektron versiyadan audio versiyaya (və ya əksinə) keçə və əsəri əvvəl dayandığınız yerdən oxumağa və ya dinləməyə davam edə bilərsiniz.