Kitabı oxu: «Народні пісні Карпат», səhifə 2

* * *

 
Ой гук, мати, гук,
Два жовняри йдуть,
Щаслива їм тая дорожечка,
Що вони нею йдуть.
 

* * *

 
Володар, володарочку,
одчиняй ворітечка!
Ой хто воріт кличе?
Ой хто воріт кличе?
 

* * *

 
У бору сосна похилилася,
кума з кумоньком посварилася.
Кума з кумоньком посварилася.
 

* * *

 
Ой мала та Грапинючка два синочки рідні,
Та й она їх виряджала до самої Відні,
А із Відні до Кракова, з Кракова до Львова.
– Щоб мою Парасину ніхто не збитковав!
А та стара Грапинючка на то не вважала,
До сина, до Грапини, дрібний лист писала: (2)
– Вже си твоя Парасина геть воли збувала, (2)
Уже коні воронії геть попродавала, (2)
Уже вина йа вже пива розпечатувала, (2)
Уже слуги вірненькії геть повідганяла.
Ой єк прийшов пан Грапина до нової брами:
– Вийди, вийди, Парасино, втвори ми брамочку!
Ой йа вийшла Парасина, ключима дзвеніла: